«Щира розмова»

(за листами В. О. Сухомлинського до сина)

Урок 1

«Народ, праця, хліб. Це три корені, на яких тримається наша держава.»

(з першого листа В. О. Сухомлинського до сина)

Мета. Удосконалювати вміння сприймати усне та письмове мовлення, користуватися різними способами почутого і прочитаного; виховувати в учнів повагу до людей праці, своїх пращурів, які споконвіку вирощують хліб; усвідомлення того, що праця хлібороба – це святість; розвивати в учнів логічне мислення шляхом самоаналізу.

Завдання. Послухати зміст листа батька до сина і вибрати з нього уривок, який є стержневим у розумінні його змісту. Висловити свої власні думки щодо теми, яка порушується в листі.

«Не забувай, що корінь наш – трудовий народ, земля, хліб святий. І нехай буде проклятий той, хто хоч однією думкою, одним словом, одним вчинком своїм виявить зневагу до хліба і праці, до народу, що усім нам дав життя.

Сотні тисяч слів є у нашій мові, але першими я б поставив три: народ, праця, хліб. Це три корені на яких тримається наша держава. І ці корені переплелися між собою так міцно, що ні розірвати їх, ні роз’єднати їх не можна. Хто не знає, що таке хліб і праця, той перестає бути сином свого народу. Той втрачає найкращі духовні якості народні, стає відступником, безликою істотою, не вартою поваги. Хто забуває, що таке праця, піт і втома, той перестає цінувати хліб. Який би із цих трьох коренів не був пошкоджений у людини, вона перестає бути справжньою людиною, у неї з’являється в середині гнилизна, червоточинка».

«Щира розмова»

(за листами В. О. Сухомлинського до сина)

Урок 2 і 3 (2 години) на основі 2, 3, 4 листів В. Сухомлинського до сина.

«Ідеальний – зовсім не означає гладенький, рівненький. Людина завжди з плоті і крові, а не із залізобетону».

(В. Сухомлинський)

Вільна дискусія

Тема дискусії. Суть таких понять, як ідея, ідейність, переконаність. Твоє розуміння їх.

Мета. Навчити учнів досягати певної міри згоди її учасників щодо дискутованої теми; довести учням, що кожен в нашій державі повинен жити заради благородної, високої ідеї, тільки тоді ми станемо морально, духовно красивими; вміти будувати свою думку шляхом аналізу прочитаного.

Завдання. Перед проведенням дискусії учні заздалегідь були розділені на три групи. Кожна група працювала над окремим листом, вибираючи з нього цікаві думки В.Сухомлинського щодо дискусійної теми.

1. «Найстраншніше для людини – перетворитися на сплячого з розплющеними очима: дивитися й не бачити, бачити й не думати про те, що бачиш, добро і зло сприймати байдуже; проходити спокійно мимо зла і неправди. Бережися цього, синку, більше, ніж смерті, більше, ніж будь-якої найстрашнішої небезпеки.

Людина без переконань – квач, нікчема. Якщо ти переконаний, що в тебе на очах діється зло, - нехай серце твоє кричить про це, борись проти зла, добивайся торжества правди».

2. «Ідея, ідейність – то великі, святі сова. І той хто свідомо чи несвідомо намагається опошлити красу людської ідейності, забруднити чисте і величне павутиною міщанського самовдоволення і байдужості, обивательського зубоскальства, той піднімає руку, замахується на людину. Ідейність – це справжня людяність. Заради ідеї люди йшли у вогонь, на ешафот, під кулі. Джордано Бруно міг урятувати своє життя, сказавши лише кілька слів; «Я відмовляюся від своїх поглядів». Але він не вимовив цих слів, бо благородна ідея надихала його.

Якби кожний юнак, кожна дівчина в нашій країні жили заради благородної, високої ідеї, якби ідея в кожного була стражем совісті, - наше суспільство стало б світом ідеальної моральності, духовної краси».

3. «Мені зрозумілі душевні порухи тих, хто в слова «Ідея», «Ідейність» вкладає іронічний зміст, а ідейну мужність вважає мало не кар’єризмом. Ці люди жалюгідні убогістю, порожнечею життя, а значить не знають справжнього щастя взагалі. Вони вважають, що бути одухотвореним ідеєю – це означає бути рабом ідеї».

4. «Ідеальне у самому нашому житті. Поглянь уважніше навколо себе, придивись до людей, постарайся побачити не те, що на поверхні, а глибинне, внутрішнє – і ти побачиш ідеальне. Життя було б суцільним животінням, якби перед людиною не сяяла її провідна зірка – ідеал».

«Щира розмова»

(за листами В. О. Сухомлинського до сина)

Урок 7 на основі 21-го листа В. Сухомлинського до сина.

«Економно і розумно використовуй кожну хвилину».

(В. Сухомлинський)

Мета. Навчити з прочитаного виділяти головне, записуючи тезисно; спонукати учнів до створення в собі внутрішніх стимулів для самоорганізації свого режиму роботи, відпочинку; розвивати логічне мислення шляхом аналізу прочитаного.

Завдання. На основі прочитаних цитат і самого листа склади тезисно поради своїм однокласникам з організації свого дня.

1. «Уся робота, що повинна виконуватися повсякденно, щодня, відкладається на ці «пожежні дні». За моїми підрахунками, таких «пожежних днів» набирається в році не менше як 50, тобто майже чверть усього робочого часу. Тут криється один з найголовніших коренів недостачі часу».

2. «Умій змушувати себе читати щодня. Не відкладай цієї роботи на завтра. Те, що упустив сьогодні, ніколи не компенсуєш завтра».

3. «Починай робочий день рано-вранці, годині о шостій. Вставай о 5.30 год.,зроби зарядку, випий склянку молока з булкою, починай працювати. Це добрий внутрішній стимул, що задає тон усьому робочому дню».

4. «Головне треба уміти розподіляти в часі так, щоб другорядне не відсовувало його на другий план. Головним треба займатися щодня».

5. «Умій створювати в собі внутрішні стимули. Багато чого в розумовій праці не настільки цікаве, щоб виконувати його з великим бажанням. Починай розумову працю саме із цього».

6. «Тебе оточує море книжок та журналів. Умій окреслювати коло читання, виключати з нього те, що може порушити режим праці. Але водночас треба пам’ятати, що кожної хвилини може виникнути потреба прочитати нову книжну. Для цього потрібний резерв часу. Він створюється самим тобою».

7. «Треба і розважитися, і відпочити, але не можна забувати головне: ти трудівник, держава витрачає на тебе великі кошти, і на першому місці повинні стояти не танці, а праця».

8. «Не витрачай часу на дрібниці. Маю на увазі просте базікання, пусте проводження часу. Умій і розмову з товаришами зробити джерелом духовного збагачення».

9. «Учись полегшувати свою розумову працю в майбутньому. Для цього треба призвичаїтись до системи записних книжок. Ці записи пригодяться тобі в майбутньому».

10. «Розумова праця однієї людини не може бути успішною, якщо всі, хто живе разом у кімнаті, не домовляться суворо додержуватися окремих вимог».

11. «Розумова праця потребує чергування математичного і художнього осмислення».

12. «Не відкладай на завтра роботу, яку треба виконати сьогодні».

Пам'ятай, що ти людина

Мета уроку. Формувати комуникативно-мовленневе вміння учнів. Удосконалювати текстотворче вміння та навички, розвивати мислення та усне мовлення, збагачувати й уточнювати словниковий запас, формувати моральні переконання.

Розвивати творчі здібності учнів. Виховувати прагнення вдосконалювати своє мовлення, почуття прекрасного. Виховувати любов і повагу до людини, моральні якості громадянина, активну життєву позицію.

Плакати, написи на дошці

1. «Якщо людину не вчити ні доброго, ні поганого, вона не стане людиною». (В.Сухомлинський)

2. «Підносячи людину, ти підносиш сам себе». (В.Сухомлинський)

3. «Людина залишає себе насамперед у людині». (В.Сухомлинський)

Хід уроку

1. Організація учнів до уроку

2. Актуалізація опорних знань учнів.

Читець.

Ти знаєш, що ти – людина?

Ти знаєш про це чи ні?

Усмішка твоя єдина,

Мука твоя єдина,

Очі твої одні.

Більше тебе не буде,

Завтра на цій землі

Інші ходитимуть люди,

Інші кохатимуть люди

Добрі, ласкаві й злі.

Сьогодні усе для тебе –

Озера, гаї, степи.

І жити спішити треба,

Кохати спішити треба –

Гляди ж не проспи!

Бо ти на землі – людина,

І хочеш того чи ні,

Усмішка твоя єдина,

Мука твоя єдина,

Очі твої одні.

(В.Симоненко)

3. Повідомлення теми та мети уроку.

4. Сприйняття й усвідомлення нового матеріалу.

Вчитель. «Це було дуже давно. В одному селі на Україні дівчата й жінки вирішили показати свою майстерність. Домовилися, що в неділю всі прийдуть на сільський майдан і кожна принесе найкраще, що вона зробила своїми руками: вишитий рушник, полотно, серветку, одяг.

У призначений день усі дівчата й жінки прийшли на майдан. Принесли безліч дивовижних речей. У старих, яким громада доручила назвати найкращих майстринь, очі розбіглися: так багато було талановитих жінок і дівчат. Дружини і дочки багатіїв принесли вишиті золотом і сріблом шовкові покривала, тонкі мережані занавіски, на яких вив’язані дивовижні птахи.

Але переможцем стала дружина бідняка Марина. Вона не принесла ні вишитого рушника, ні мережив, хоч все це вміла чудово робити. Вона привела п’ятирічного сина Петруся. А Петрусь приніс жайворонка, якого сам вирізав з дерева. Приклав Петрусь жайворонка до губів – заспівала, защебетала пташка, як жива. Всі стояли на майдані, не ворухнувшись, усіх зачарувала пісня. І раптом у блакитному небі заспівав справжній, живий жайворонок, якого привабив спів на землі.

«Хто творить розумну і добру людину, - найкращий майстер», - таке було рішення старих» (В. Сухомлинський)

Бесіда

1. Які люди оточують нас?

2. Що означає бути людиною?

3. Якою ви хочете бачити людину поруч із собою?

4. Що означає бути людиною?

Робота із цитатами В. Сухомлинського

1. Людина народжується не для того, щоб безслідно зникнути нікому не відомою порошинкою.

2. Людина народжується для того, щоб залишити після себе слід вічний.

3. Людина залишає себе насамперед у людині.

4. Людський дух тим і відрізняється від існування тварини, що , продовжуючи свій рід, ми залишаємо в людині свою красу, ідеали, відданість високому і піднесеному.

5. Пам’ятай, що у світі є єдиний вимір багатства, краси, величі – людина.

6. Підносячи людину, ти підносиш самого себе.

7. Будь справжньою людиною в усьому.

8. Виховуй у собі людину – ось що головне.

9. Справжня людина та, яка не робить гидоти, непристойності, підлості на самоті.

10. Світ вступає у вік Людини – ось що головне.

Бесіда

1. Чому одна людина стає ввічливою, доброю, чуйною, а інша – байдужою, злою, егоїстичною?

2. Що породжує жорстокість?

3. Що призводить до егоїзму?

Слово вчителя. В. Сухомлинський писав для нас із вами: «Умій відчувати поруч із собою людину, умій розуміти її душу, бачити в її очах складний духовний світ – радість, горе, біду, нещастя. Думай і відчувай, як твої вчинки можуть відбитися на душевному стані іншої людини. Не завдавай своїми вчинками, своєю поведінкою болю, кривди, турботи, тяжких переживань іншим людям. Умій допомогами, підтримати людину, в якої горе.

Не будь байдужим. Байдужість – це душевна сліпота. Є в етиці поняття – хамство. Це одна з рис морального невігластва. Хам не розуміє і не відчуває душевного стану людини: він може сипати сіль на сердечні рани, гучно ступати брудними чобітьми там, де потрібно затамувати подих; ломитися в двері, коли треба тихенько й непомітно відійти від дверей; сміятися, коли всім сумно. Умій виховати себе так, щоб ти не тільки сам не був дрімучим невігласом, а й ненавидів невігластво, хамство».

Психолого-педагогічний практикум

1. Я вважаю, що людина повинна думати про…

2. Чим більше ти думаєш про людину…

3. Коли я бачу поруч мерзотника, то …

4. Справжня людина ніколи не дозволить собі …

5. Людина завжди намагається …

6. Людина з великої літери – це перш за все …

7. Байдужість у людина примушує мене …

8. Лицемірство я розцінюю як …

9. Висока культура властива тільки …

10. Найкращими рисами людини є її …

Творче запитання.

Доведіть, що людиною не народжуються, а стають.